current:)))
[info]ua_devojka
one of the best song ever:-P

Snijeg (2008)
[info]ua_devojka
Скоро падатиме справжній перший сніг, а лише тиждень тому мені довелось подивитись минулорічний босанськогерцеговинський "Сніг" режисерки Аіди Бегіч, який отримав гран-прі Каннського фестивалю та ще цілий ряд нагород різноманітних європейських кінофестивалів.

Зазвичай, перед переглядом чогось боснійського,я підсвідомо готуюся до продукту психологічно переобтяженого, але цей фільм якщо й не став винятком, то все ж зробив рішучий крок до життєствердності (чого, до речі, бракує і нашому кінематографу, якого, правда, як ми знаємо, немає). Фільм добрий: хоч за традицією сумний, але не занепадницький. Навпаки: в ньому прослідковується надія на поступове самовідродження, а це не може не тішити зацікавленого в балканському кінопродукті глядача, бо, не знаю як вам, а мені давно вже хочеться побачити у цьому продукті якийсь рішучий поворот від теми війни і невиправданої жорстокості до чогось більш сумісного з життям:). Думаю, подібна думка надихнула і режисера: смерть і тугу треба відпустити. Потім падатиме сніг, а коли розтане - буде знову Життя:))
Tags:

добре мати
[info]ua_devojka
ДОБРУ френдстрічку. Переглянеш її, а вся вона про щось тепле і смачне:))
І одразу самій захочеться бобруйського зефіру і терпкого чаю з медом... І бути хоча б десь в районі Верхнього Ялівця, де бігає лісом дика рогата худоба і бродять полонинами справжні овечі натовпи))
але ж карантин:( merdre!

ДН Кіри Муратової. особливе свято:))
[info]ua_devojka

(с) "Чеховские мотивы"
Tags:

перехоплено у posmixator: "Кити", на яких тримається Russia
[info]ua_devojka
Важко не перепостити, дуже вже варта уваги стаття: 
http://shiropaev.livejournal.com/38054.html

***
[info]ua_devojka
Я тебе кохаю! Чув? Всі газети про це писали з учорашнього ранку. І сусідка моїй бабуні нашіптувала: "Ваша онука геть зовсім загубила голову!" "Що? Як?" "Усюди ж стіни пообписувано! Не чули?"
"Я люблю тебе" - підтвердило кошеня під вишнею, повз яку я щоранку проходжу і я йому змовницьки посміхалася. І далі посміхалася. Іхтось посміхавсь у відповідь. В усіх зустрічних поглядах я бачила мовчливу згоду: "так, кохаю!"
І десь там, за екватором, де Різдво люди святкують в самих лише бікіні, якась Доріт якомусь Мейсону сказала: "А ти ж знаєш...?" Так. Так, я кохаю тебе! А що це? Це щось, що неможливо пояснити словами. Але воно - таке наповнене й досконале, що мені добре з ним. Завжди. І коли щось заважає посміхнутися, щось жорстоко витискає з очей сльози - раптом згадається, що "я кохаю тебе!" і все водночас розквітне першою, найліпшою, найпрекраснішою весною. я тебе кохаю!

(no subject)
[info]ua_devojka
Такий хорошийтеплийсонячний день)). І хоча неділя така буває часто - я її ніколи не любила. А сьогодні люблю і якось навіть дуже). Дуже хороший день.
Так само у мене й з лірикою Костенко завжди було. Завжди вона мене чимось ніби грубуватим  відлякувала і важко мені було знайти вірш, який би справді сподобався  від першого до останнього слова. Але ось уже сюди другий віршик викидаю: подобається!;)

... І не дивуй, що я прийду зненацька.
Мені ще ж побороти переляк.
На штурм Бастилій – просто. На Сенатську.
А от до тебе – я не знаю як.
Вже одпручалась гордістю і смутком,
одборонилась даллю, як щитом.
Як довго йшла до тебе, як нехутко,
і скільки ще і сумнівів, і втом!
Прийми мою понівечену душу,
збагни й пробач мій безнемірний острах.
Дай хоч на мить забути слово – «мушу»,
це перше слово з букваря дорослих.
Мені без тебе сумно серед людства.
Вже людству не до себе й не до нас.
А дика груша світиться як люстра.
І чутно гомін тополиних трас...
Л. Костенко

Покрова update
[info]ua_devojka
Не забула всіх привітати вчора, а просто якось трохи збилася в часі. Взагалі-то, не можу сказати, що відчула свято, хоча, зазвичай, певні відчуття є.
Зміст (коротко):
Ну, ви пам'ятаєте, що Божа мати була покровителькою Запорізького козацтва, які свято Покрови відзначали щорічно 1 жовтня на Січі в храмі св. Покрови. Для мене Покрова асоціюється, отже, з поняттям "захисту Вітчизни" (саме своєї, тому з великої літери). Через два тижні починався Пилипівський піст, тому усі неодружені та незаміжні намагалися якось виправити цю фатальну помилку свого життя, здається, спеціально для того щоб у згаданий термін наскоро поїсти все, що виростало і відгодовувалось протягом цілого літа:)) Тому я вас вітаю постфактум і...смачного!))
до привітань додається музична листівка!


p.s. моб. не працює! як раптом якомусь знадоблюсь - будь ласка, пишіть в ICQ або сюди :)

ходіть:)
[info]ua_devojka
 

ještě trohu)
[info]ua_devojka
На широкім ведеться світі:
Пожадане щастя - ген-ген!
...Так прийшов на щасливі Таїті
Нещасливий Гоген.

Ось він - світ, що душа жадала. -
Споконвічний простоти край!
...Вістрям пензля, мов лезом кинджала,
Серце власне тамуй і край!

Ось вона - глибина остання,
Всіх чуттів первина!
...Повертає він з полювання...
Зустрічає його вона...

Достигають плоди і строки...
Невблаганна старість іде...
Світе тихий! Світе широкий!
Ложе людей!

Прозрівай! Прозирай, Гогене!
Ти - на грані. Ти - сам. Твори!
О, прозріння благословенне,
На межі нової пори!

Просявай же обрії дальні!
...а коли догориш -
Він повісить тебе в їдальні,
Неминучий Париж...

Євген Плужник, зб. "Рівновага" 

продовжуючи асоціативний ряд...
[info]ua_devojka
Ліна Костенко

Ти вчора поїхав, ти ж тільки поїхав учора,
а вже мені будень диктує дощі та й дощі. 
І де ж мені взяти для дум зрівноважені чола, 
для смутків сутулих - непродощимі плащі? 

Вмовляю себе, що тиждень - це так небагато.
Ну, що таке тиждень? Були й не такі тижні. 
При згадці про тебе я гріюсь, немов при багатті. 
Дощі зарядили, такі затяжні-затяжні. 

Дороги розмиті, і чується крик журавлиний.
І ніч проминула, і сон не приніс забуття. 
Тепер я не можу без тебе пробути й хвилини. 
А якось жила ж я усе попереднє життя! 

:))
[info]ua_devojka
що ж, "шлях долає той, хто йде". прийшов час наполеонівських планів.

šteta
[info]ua_devojka
І знову сам воюю проти себе —
Два чорти схарапудились в мені.
Один волає: «Зупинись! Не треба!»
Штовхає інший: «Не впиняйся, ні!»
І я іду, і падаю, і знову
Спішу вперед або плетусь назад.
Мені дарма, що брехні і обмови
Об мене торохтять,
Як об гостинець град.
Мені дарма, плюю на остороги,
Топчу улесливості мох.
Мої чорти беруть мене на роги,
І щоб мені не збитися з дороги,
То треба дослухатися обох.

10.09.1960
Василь Симоненко 

друзі,
[info]ua_devojka
хто хоче завтра зі мноу на 18:00 на літвечір в КНУ?:) 

перереклама:Оксана Пахльовська: «Зараз витрачаються шалені кошти на риторичні балачки»
[info]ua_devojka
" Існує ж маса культурного, історичного матеріалу, який повинен стати побутом формування нашої молоді. Натомість вона формується на порнографічній псевдолітературі, на якомусь божевіллі… І тут не лише держава винна. Існує насамперед відповідальність інтелектуалів. Зараз виходять словники обсценної лексики, і всі журналісти описують, наскільки вона обсценна. Бо, виявляється, існування слів, якими можна назвати всі органи людського тіла, є свідченням європейськості української культури. Якби паралельно з обсценною лексикою виходили словники, скажімо, термінів грецької філософії, то хай собі хто завгодно друкує яку хоче лексику. Але якщо у нас досі немає елементарного українсько-італійського словника! ...Схоже твориться зі словниками інших мов, уже не кажучи про спеціалізовані видання, ареальні, професійні тощо...."
тут:  http://www.glavred.info/archive/2009/10/09/180807-1.html

про свою троянду*
[info]ua_devojka
чому іноді не можна обдурити природу?
 так хочеться зробити вигляд, що за вікном - не осінь, а весна. і все якось набагато легше виходить. робота з рук просто біжить. про інше взагалі мовчу.
а вітер хоч і застудний, але такий очікуваний і приємний. пахне чистою водою, землею, новим повітрям.
і потрібні люди розуміють фактично без слів. і плювати чи правильно ти розставляєш розділові знаки у вже написаних реченнях))
і все ти можеш...
але ж, насправді, усе в твоїх руках незалежно від погоди!
чому ж тоді природі вдається дурити нас?
 

Друге народження Драй-Хмари
[info]ua_devojka
Я думав, їй самого тіла досить: 
блискучих образів із сонця й скла,
і дзвону слів, чудних, незнаних досі,
і ритмів темних, як любовна мла.

Важка дрохва, вона аж захлинулась,
на свіжий знявшись вітер. На лету
її стрілецька пронизала куля, —
упала на калиновім мосту.

Тоді пустив саму я душу голу,
безстрасну душу в сніжний гураган.
Вона шугала, туркала, як голуб,
аж поки не змела її пурга.

Огрівши змерзлу в тіло я заправив,
як заправляє ювелір алмаз,
і блиск її, як райдуга, яскравий,
горів, мінився в золоті, не гас.

Я перелив у сонний струм артерій
не теплу кров — палючий жар Гавай,
і, як творець щасливий Галатеї,
я скрикнув радісно: "Вона жива!"

І я заглянув в очі бірюзові:
там інше небо, інший світ — пишайсь.
Криниць віястих мерехтливі зорі —
це ж ти, твій цвіт, твоя нова душа.
 

%)
[info]ua_devojka
все! дістало гратися...удавання, кислі обличчя довкола. жах! так же не можна жити!



 

казочки:)
[info]ua_devojka
знов патентую тут:
щось аморфне літає у моїй голові, що треба зловити, трохи розім'яти у руках, надати належної форми і
втілити в життя ...
починаймо;)

(no subject)
[info]ua_devojka
 
Друзі! Як вам вже відомо, скоро в Києві стартує потужний фестиваль сучасного мистецтва ГОГОЛЬFEST (11-27 вересня)
Як і ранійше фестиваль спробує поєднати в одному просторі театр, музику, літературу, кіно, візуальне мистецтво, проводитимуться майстеркласи.

Квитки на будь-які заходи (окрім МолокоФест, балет Раду Поклітару, "Гамлета" Богомазова, концерт-закриття - незабаром будуть в касах міста), можна буде придбати безпосередньо на місці, тобто в Мистецькому Арсеналі.
Цінова політика орієнтовно така:

Всі театри що грають в Арсеналі - 40 грн.
Камерна музика - free
Art-cafe від 30-100 грн.
Концерти на великій від 50 до 120 грн

Детальнійше можна дізнатись на офіційному сайті фестивалю http://www.gogolfest.org.ua/ukr, який постійно оновлюється інформацією

Home